Коріандр — однорічна трав’яниста рослина роду коріандр (Coriandrum) сімейства Зонтичні (Apiaceae).
Стебло у коріандру прямостояче, голе, висотою до 40-70 см, розгалужений у верхній частині.
Плід – яйце-видно-кулястий нерозпадаючий вислоплодник, твердий з 10 звивистими і 12 прямими реберцями.
Плоди в залежності від сорту і походження містять 0,2-1,6% ефірного масла, 16-28% жирної олії, невелика кількість алкалоїдів, пектин, крохмаль, білкові речовини (11-17%), стероїдне з’єднання коріандрол, стерини, аскорбінову кислоту, дубильні речовини, органічні кислоти, цукру (фруктозу, глюкозу, сахарозу), рутин та інші поліфеноли. У листі містяться аскорбінова кислота (до 0,14%), каротин (0,010%), рутин (до 0,145%). Неприємний запах неспілих плодів обумовлений альдегідом транс-тріцеденолом-2.
Головні компоненти ефірної олії — ліналоол (60-80%) і гераніол (до 5%), їх зміст залежить від умов вирощування, сорти, стадії вегетації рослини.
Ефірне масло зрілих плодів — безбарвна рідина з дуже різким коріандровим запахом і гірким смаком, при сильному розведенні, або в мікродозах набуває приємний і ніжний запах і смак.
Другим технічно цінним продуктом, одержуваним з плодів коріандру, є жирне масло. Плоди коріандру містять 18-20% жирної олії, що складається з олеїнової (28,5%), ізоолеінової (52%), лінолевої (13,9%), пальмітинової (3,5%), стеаринової (1,5%) і миристиновой (0,6%) жирних кислот.

Плоди коріандру знаходять широке застосування як пряність для ароматизації і вітамінізації ковбас, сиру, м’ясних і рибних консервів (наприклад, в балтійській кільці пряного посолу), маринадів, солінь і лікарів, додаються при випічці бородінського хліба, кондитерських і кулінарних виробів, а також при виготовленні деяких сортів пива і лікерів (у Німеччині).
Плоди можна використовувати при солінні м’яса, особливо свинини.

Насіння коріандру покращують смак квасолі, сочевиці і капусти, а також входять обов’язковою складовою в поширені по всьому світу тюрінгської ковбаси і турецькі шиш-кебаби. Коріандр — найважливіша складова в індійських пряних сумішах-масолів, використовують його в ефіопської суміші «Бербері» і туніського «оффак». Дуже гарний він у поєднанні з часником і перцем чилі, як часто роблять на Карибах.

На Сході коріандр часто включали в різні солодощі — наприклад, популярні сьогодні в США цукерочки спочатку представляли собою просто зацукровані насіння коріандру — оригінальне ласощі, що поєднує солодкість і пряну пекучість, колись воно широко продавалося на східних базарах.

У Греції та на Кіпрі товчені насіння застосовують при консервуванні оливок, додають їх у великій кількості в страви з ягнятини і готують з ним просту, але дуже смачну страву «Офелія» — свинину, тушковану в червоному вині. Мабуть, у греків афелія виходить настільки вдалою, що навіть французи, у яких коріандр не в пошані, називають усі страви, приготовані з коріандром, — «по-грецьки».

Коріандр володіє анти спазматичною, вітрогоненою, стимулюючую і поліпшуючу травлення дією. Колись коріандр вважався афродизіаком і входив до складу приворотного зілля. Ефірне масло коріандру володіє антибактеріальною дією, а так само використовується у фармакології, парфумерії та при виготовленні алкогольних напоїв.