Плоди — при хворобах травних органів і печінки, як засіб, що підвищує апетит, як заспокійливий і відхаркувальний при захворюваннях дихальних шляхів. Зовнішньо відвар листя застосовують для примочок при перевтомі очей, а також для лікування різних шкірних захворювань. Розмарин — вічнозелений чагарник 0,5-2м заввишки, сильно-ветвисті від основи. Молоді пагони густо-опушенні. Листки лінійні, тупі, шкірясті, знизу біло-войлочисте, 1,5-3,5 см дл. і 1,5-3 мм шириною, в їх пазухах знаходяться укорочені чотирьох-шести-листні короткі пагони. Квітки на кінцях коротких пазушних пагонів, по 5-10 в помилкових кистях. Чашечка двох-губчата, верхня губа з трьома короткими зубцями, нижня — з двома. Віночок синьо-фіолетовий, верхня губа двох-роздільна, нижня — довша, три-роздільна, з крупною серединної часткою. Тичинок 2, виступаючих з віночка. Горішки буруваті, 1,5-2 мм завдовжки.

Назва вічнозеленого чагарнику роду Rosmarinus, чиєю батьківщиною вважають Середземномор’ї, сходить до латинського Rosmarinus (морська роса) і дано не випадково. Розмарин росте на юрському березі, в бризках морської піни. Тому-то древні греки і римляни присвячували його Афродіті (Венері) і вважали, що ця чудова рослина може зробити людину щасливою, позбавити від злих снів і зберегти молодість.

Листя містять до 2% ефірного масла (з вмістом цинеолу, камфори, борнеолу, лимонна, пінена, камфена, борнілацетата), дубильні речовини, смоли, гіркоти та інше.

Крім ефірної олії, в розмарині містяться малотоксичні алкалоїди, урсолова і розмаринової кислоти. Із сировини розмарину виділені флавоноїди, терпеноїди, дітерпеновие глікозиди, хінони, терпенові кислоти, карназол, карназідова кислота і фенолкарбонові кислоти. Порівняно недавно виділено нове з’єднання 7-метоксіросманол, а також ідентифіковані бетулін і цірсімарітін, виділені раніше з інших рослин.
На відміну від багатьох трав, розмарин не втрачає свій аромат від тривалої теплової обробки, тому європейські кухарі широко використовують його при маринуванні свинини, баранини і кролятини, щоб відбити специфічний, характерний для цих видів м’яса запах і додати йому своєрідний «лісовий» аромат дичини.

При приготуванні барбекю гілочки і листя розмарину кидають у вогонь, а птицю перед смаженням на грилі, або вугіллі іноді обгортають його гілками. Жодна поважаюча себе італійська господиня не стане готувати баранчика без розмарину.

Розмарин чудово поєднується не тільки з смаженим м’ясом, а й з грибами, яйцями і самими різними овочами (помідорами, шпинатом, горохом, баклажанами, кабачками, цвітною капустою і картоплею), їх в Середземномор’ї традиційно готують на оливковій олії. Його додають у соуси і супи, а особливо добре він підходить до страв з сиру.

Оригінальний смак набувають з додаванням розмарину страви з ягнятини, гуляш з яловичини, баранина і томатний суп, а також яловичина, баранина і телятина, приготовані в грилі

Мелене листя вживаються як прянощі. У невеликій кількості вони додаються до овочевих супів і страв, в салати, м’ясні фарші, до смаженого м’яса, смаженої птиці, до грибів, вареної риби, червонокачанної і білоголової капусти, і до маринадів. Надають приємний смак м’яким сирам, картоплі, м’ясу дичини, рибі і яєчному тесту.

Щіпку розмарину добре додати у винний пунш, або яблучне желе.

Не можна додавати розмарин до риби, не рекомендується поєднувати розмарин і лавровий лист, а також додавати його в тонкі маринади — він може «задушити» своєю густою камфорний нотою.

Розмарин, завдяки камфори, надає антисептичну і болезаспокійливу дію, стимулює нервову діяльність, кровообіг, дихання, травлення. Використовується в стоматології. Показаний епілептикам. Розмарин тонізує, відновлює, зміцнює організм. Розмарин покращує серцево-судинну систему. Допомагає при занепаді сил і статевої слабкості.
Розмарин покращує пам’ять і розумову діяльність в цілому.
Нещодавно було доведено антиоксидантну дію розмарину — він перешкоджає старінню, допомагає виведенню шлаків, діє як сечі- і жовчогінний засіб.
При зовнішньому використанні розмаринове масло і відвари зміцнюють волосся, очищають шкіру.
Вино, настояне на розмарині, розширює судини, тонізує, покращує самопочуття, допомагає прокинутися.
Розмарин підвищує кровоносне тиск, підсилює роботу серцевого м’яза.
Розмарин збуджує апетит, покращує роботу шлунку і кишечника, запобігає метеоризм. А також бореться з застудами, ангінами, допомагає при астмі і головних болях.
При подагрі, невритах, невралгічних болях застосовують мазі для втирання і ванни з настоїв розмарину.
Взагалі, вважається, що розмарин покращує настрій, знімає нервову напругу, допомагає розслабитися.
Знаменитий елексир молодості королеви Єлизавети Угорської (в 72 роки вона полонила красою і молодістю польського короля, який запропонував їй руку і серце), відомий як «Угорська вода» містить ефірне масло з розмарину.
Дуже обережно повинні використовувати розмарин гіпертоніки і вагітні.