Часник — трав’яниста цибулинна рослина до 1 м заввишки, у якого в якості пряності використовують надземну і підземну частину. Яйцеподібна цибулина (головка в простому зверненні) складається з 6 — 40 дрібних цибулин — зубчиків. Листя часнику плоскі, лінійні, суцвіття мають вид парасольки, цвіте в червні, липні. Викопують цибулини часнику під час засихання листя.

Вміст корисних речовин:
У цибулинах міститься 35-42% сухих речовин, у тому числі 6,0-7,9% білків, 7,0-28 мг% вітаміну С (у листі — до 80 мг%), 0,5% цукру, 20- 27% полісахаридів. Смак і запах часнику обумовлені наявністю ефірного масла (0,23-0,74%), в якому міститься алліцин і інші органічні сполуки сульфідної групи (фітонциди).

Містить мікроелементи (натрій, калій, кальцій, марганець, залізо, фосфор, магній, йод, цинк), вітаміни С, В, D, Р; сполуки сірки, фітонциди, ефірна олія (алліцин, володіє фітонцидною активністю).

Склад по діючим речовинам: ефірна олія до 0,4% (сірковмісні компоненти алліцин), фітонциди 20-27%, цукор, фітостерин, інулін.

Спецію часник використовують практично в будь-яких стравах, крім, мабуть, десертів. Також часник не поєднується з рибою (але чудовий з морепродуктами).
Часник переважно яскраво виражена «М’ясна пряність», і особливо «Ковбасна пряність». Тобто спецію часник можна додавати в будь-які м’ясні страви. Просто чудовий з бараниною. При тушкуванні птиці і дичини спробуйте поєднання часнику з кислими сортами яблук або слив.
З нього готують часникове масло, суху часникову приправу, часникову сіль (90% морської солі і 10% часнику).

Сушений часник застосовується в замін свіжого при смаженні і варінні м’яса і птиці, приготуванні супів, холодців і драглі, домашніх ковбасок, грибних і овочевих солінь. М’ясо натирається сушеним часником перед приготуванням, а в супи часник додається за 3-5 хвилин до готовності.

Більше п’яти тисяч років часник шанують як джерело енергії і панацею від усіх хвороб. У народній медицині багатьох країн часник — цар і бог по цілющому використанню.